У розв'язанні питання про те, як вибрати боксерську грушу для дому, необхідно враховувати всі вище розглянуті аспекти. Однак до цього додається ще кілька важливих нюансів:
Не варто вибирати для дому занадто важку та довгу грушу. Займатися з нею буде просто не зручно. Оптимальна модель вагою до 40 кг і завдовжки 90-100 см. Інша річ, якщо під снаряд виділяється окрема простора кімната або зал. Тоді господареві надається повний вибір обладнати його всім необхідним, з огляду на свої потреби та можливості.
Відпрацювання техніки удару — це та база, без якої неможливо навчитися жодного з наявних сьогодні контактних видів єдиноборств. Основним снарядом для тренувань є боксерська груша.
Тому так важливо знати, як вибрати грушу для боксу, щоб почати відточувати майстерність простих і складних ударних прийомів.
Застосування спеціального «мішка для ударів» з вище описаною метою почалося досить давно. Перша згадка про такі снаряди належать ще до давніх часів. Тоді використовувалися шкіряні капсули, що підвішуються на мотузку та набивані піском або тканиною.
Залежно від технології наповнення боксерська груша може мати три модифікації:
За метою застосування груші мають такі модифікації:
Крім цього, є серія дрібних груш для відпрацювання швидкості реакції, динамічних зв'язок і точності удару:
Під час вибору груші для дорослої людини треба враховувати, що для отримання повноти ефекту тренування, одного різновиду снаряда буде недостатньо. Одні призначені для відточування точності та майстерності, інші — для швидкості та реакції, треті — для сили та витривалості.
Показником високої якості снаряда є близькість його властивостей до параметрів тіла людини. Іншими словами, наповнювач має бути таким, щоб після удару форма поверталася до початкового стану, але водночас не пружинила та кулак не вгамував його структуру.
Розглянемо докладніше матеріали, що застосовуються офіційними виробниками.
Текстильна вітош — найпопулярніший різновид наповнювача. Така набивка оберігає руки та суглоби спортсмена від травм і пошкоджень за будь-яких видів робіт на снаряді. Щільність набиття регулюється.
Вважається одним із найкращих наповнювачів. Розмір гранул не має перевищувати меж 1-5 мм. За показниками щільності та маси перевершує шкіру та вітош, тому часто входить до складу важковагових мішків. Вирізняється гарною пружністю й жорсткістю. Гума не гниє й не збивається донизу за весь час застосування. Призначається насамперед для професіоналів. Новачки під час використання цього варіанту можуть легко дістати травму. Єдиний мінус — висока вартість.
Ще один високоякісний матеріал. Мішки з ним хоча й м'які, але досить важкі та пружні. Завдяки гарній амортизації навіть за найсильнішого удару руки спортсмена не постраждають. Наповнювач не ущільнюється донизу під час усього процесу експлуатації, не піддається гниттю й утворенню цвілі. Крім того, він не шкодить обшивці. Більшість сучасних виробників випускає змішаний варіант — шкіряні ласти з ганчіркою. Завдяки цьому снаряди виходять ще функціональнішими та довговічнішими.
Наповнювачі можуть використовуватися як разом, так і окремо. Головні їхні переваги — жорсткість, екологічність і дешева. Однак платою за це є недостатньо важка вага, низька стійкість до вологи та зараження мікроорганізмами. Крім цього, матеріал у разі удару дуже порошить і створює багато шуму. Водночас після роботи снаряд потрібно періодично струшувати, позаяк низ стає щільним, а верх розпушується. З огляду на ці недоліки деякі виробники додають пісок, гумову крихту, шкіру або вітош.
Не дуже практичний наповнювач, зважаючи на швидке збивання структури. Згодом снаряд може просто омаріти. Однак за надання потрібної ваги матеріал виходить на перше місце. Тому в чистому вигляді його рідко застосовують, а поєднують із якимось розпушувачем — тирсою, крихтою з гуми, гранулами.
Як наповнювач також можуть бути використані гранули, поролон, вода та навіть повітря. Поролон дуже легкий і не живучий матеріал, тому ним найчастіше набивають дитячі груші. Водою наповнюють підлогові гумові форми-напівряди. Повітрям під тиском накачується спеціальна камера, що поміщається всередину снаряда.
Отже, оптимальним є груша з наповнювачем із гумової крихти, шкарпеткових шкарпеток шкіри, вітоші. Для обтяження часто застосовується пісок. Однак така добавка згодом приведе снаряд у непридатність.
Другим важливим аспектом під час вибору боксерського мішка є матеріал обшивки. Застосовуються такі його різновиди:
Хоча ПВХ є синтетичним матеріалом, він досить приємний на дотик. Завдяки цьому з ним можна працювати без рукавичок. Обшивка на її основі міцна та стійка до зношування. Другим за популярністю матеріалом є натуральна шкіра. Вона теж досить міцна. Однак, чим товщі, тим грубіші. Тому займатися без захисту для рук можна тільки з тонкою шкіряною обшивкою. Водночас якщо її товщина менш ніж 2 мм, вона швидко порветься.
Брезент, мабуть, є найміцнішим, довговічним і недорогим матеріалом. Платою за ці властивості є суттєва грубість матеріалу. Бити по ньому без рукавичок не рекомендується навіть професіоналам. Обшивка зі шкірозамінника досить дешева. Однак для інтенсивного та частого тренування вона не підходить, оскільки не вирізняється гарною міцністю.
Питання про те, як вибрати боксерську грушу за вагою, входить до категорії основних у ряд із вище розглянуті. Адже від правильності її добору за цим критеріям буде залежати ефективність тренування й косивна допомога на рингу. Сучасні типи снарядів діляться на такі типи:
Категорія | Характеристики | Сфера застосування |
---|---|---|
Легкие, 5-30 кг. | Малогабаритні груші, що не перевищують довжини 90 см. |
|
Середні, 30-60 кг. | Середньорозмірні моделі, досягають 120 см заввишки. |
|
Важкі, 60-120 кг. | Великогабаритні версії, у повний зріст людини, необхідний посилений монтаж. |
|
Під час вибору ваги груші є стандартні рекомендації залежно від ваги самого спортсмена:
Однак це правило далеко не завжди актуальне. Наприклад, є думка, що вага груші має становити масу самого атлета. Природно, це не завжди актуально, наприклад, для новачка чи дитини. Для початку снаряд має бути куди-менш легким. З іншого боку, спортсмену-професіоналу іноді потрібно попрацювати з важчим мішком для відточування силових комбінацій. Тому вибір має відбуватися суто індивідуально з урахуванням рівня підготовки, фізичних можливостей, технікою, стилем і тактикою планованого бою.
Дитячий боксерський мішок треба вибирати насамперед з огляду на те, скільки років самій дитині.
Як варіант для покоління, що підростає, підходить універсальна модель надувного типу. Її жорсткість регулюється ступенем накачування, завдяки чому легко підбирається під антропометрію юного користувача.